Джерело

Крокуй спокійно серед гамору та поспіху – пам’ятай, який мир може бути у тиші. Наскільки це можливо, не зрікаючись себе, зберігай добрі стосунки з людьми. Спокійно і ясно проголошуй свою правду, слухай також те, що кажуть інші. Навіть якщо вони говорять не надто розумно, бо й у цьому є якийсь сенс. Якщо порівнюватимеш себе з іншими, можеш стати гордим або зневіреним, бо завжди були й будуть гірші й кращі за тебе. Радій як зі своїх успіхів, так і з планів. Якою б скромною не була твоя праця, виконуй її самовіддано і добросовісно. Повір – це справжня цінність проти мінливої долі. Будь обережним у своїх починаннях, бо світ цей сповнений оман. Але нехай це не заступить тобі справжніх чеснот: багато людей прагнуть високих ідеалів, а життя усюди сповнене геройства. Будь собою й не опирайся почуттям. Не будь цинічним у любові, бо серед черствості й розчарувань вона єдина вічна, як трава. Приймай спокійно все, що несуть із собою літа, без гіркоти полишай те, що подарувала молодість. Зміцнюй силу духа, щоб у несподіваному нещасті стала для тебе щитом. Лише не віддавай себе на поталу витворам уяви: багато-бо страхів породжують нудьга та самотність. Дотримуйся необхідної дисципліни, але вмій бути лагідним до себе. Пам’ятай: ти – дитина Всесвіту і маєш право бути тут не менше, ніж зорі й дерева. І чи зрозуміло це тобі, чи ні – повір, що світ цей є таким, яким повинен бути. Отож, будь у мирі з Богом, щоб ти не думав про Його існування, чим би не займався і якими б не були твої прагнення. У вуличному гаморі, у метушні життя, збережи спокій своєї душі. З усіма своїми пастками, втомою і втраченими мріями цей світ усе ж чудовий! Будь уважним і намагайся бути щасливим
(текст знайдено в старій церкві св. Павла в Балтиморі, Англія у 1692 р read this article.)