Арієць українця

ФРАГМЕНТИ ПРАДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Всяке знання несе на собі відбиток тої особистості, яка володіє цим знанням, а тому всі розділи людського знання в тій чи іншій мірі суб’єктивні. Серед всіх наук найбільш суб’єктивні – суспільні, а серед них – історія. Виникає нова держава, змінюється суспільний лад, змінюється господар на троні – і знову переписується історія, в якій все, що “приємно торкається вух” залишається і зростає до велетенських розмірів; а все “неприємне” знищується, таврується, отримує ярлик “наговору, брехні, дилетантства, фальсифікації”
Фальсифікація історії нашого народу відбувалась багаторазово. І перша відома з них – це “Повість врємєнних лєт” Нестора-літописця, який чудово знав історію навколишніх народів і чомусь зовсім “забув” історію Русі до Рюриковичів. Була собі благословенна земля, де серед лісів і боліт жили первісні “тубільці” – слов’яни, які вийшли на берег Дніпра та й побудували золотоверхий Київ, бо з’явились на історичній арені Рюриковичі. Всі розуміють, що на пустому місці сам по собі храм не зроста, але тим, хто несе корону і скіпетр держави, цікава лише своя слава і своя воля, яку б не затьмарювали славні імена і події минулого, особливо, якщо останні були сумними і трагічними. Може б і ми знали краще нашу історію, якби не Рюриковичі
І все ж історія зберегла доволі фактичного матеріалу, на якому можливо, хоча б в деякій мірі, хоча б фрагментарно відновити наше минуле. Історія кожного народу – це водночас і історія розвитку суспільства в цілому. І, щоб відновити візерунок тканини буття народу, іноді достатньо лише поглянути навколо втраченої частини цієї тканини
Відомо, що мовою наших пращурів був санскрит – сенсарі, мова богів, на якій говорили індоєвропейські народи. Саме на санскриті написані знамениті письмові пам’ятки давніх часів – Рігведи, священні гімни аріїв, які з’явились близько 4000 років тому в Індії
Для сучасних індійців санскрит те ж саме, що для нас латинь. В той же час відомо, що з усіх народів, що говорять на індо-европейських мовах, основою яких був санскрит, саме в Україні, в українській мові збереглось санскритських слів значно більше ніж в інших. Та якщо простежити розповсюдженість коренів санскритських слів у сучасному світі, то крім української мови їх можна знайти в литовській, в інших слов’янських мовах, в романо-германських, в ірано-кавказьких, в тюркських, в угро-фінських – в усіх мовах народів білої раси. Можливо завдяки цьому німці стверджують, що саме вони нащадки аріїв, росіяни – що арії жили поблизу південного Уралу, історики тюркських народів відносять місце походження аріїв до Середньої Азії, а самі індуси визнають лише одну версію – арії саме їх пращури, і нізвідкіля вони не прийшли, а завжди жили на території Індії
Єдине джерело, якому можна довіряти в цьому питанні – це самі Рігведи. В Рігведах іде мова про материк (острів?) Шветадвіпа – білий острів, що розташований в Молочному морі. Цей материк знаходиться за хребтом Меру, там де Нарада бог допотопних аріїв, викликав головного бога у вигляді північного сяйва, там, де “свою колісницю Сонячний бог зупинив посеред неба”, тобто за полярним колом. Відповідно російські вчені на прикладі незвичайних природних умов Соловецьких островів стверджують, що такий острів міг знаходитись лише в межах Білого моря; західноєвропейські – схильні розглядати в якості батьківщини аріїв Гренландію, Ісландію, Шведський півострів, острови Шпіцбергена. В дійсності можна стверджувати лише те, що прабатьківщина аріїв знаходилась за полярним колом, і що земля, на якій вони жили, була придатна для життя
Близько 60000 років тому на Землі відбулись величезні планетарні зміни. Почалось велике заледеніння і батьківщина прааріїв стала непридатною для існування. В пошуках нової батьківщини арії йшли на південь. А за ними рухався льодовик, який сягнув широти Київ – Волгоград. Саме на цих широтах і зупинились арії
Можливо, що це була одна етнічна група, і жила вона територіально в одному місці; можливо, що арії займали великі території від Атлантичного океану до Паміру. І все ж можна спробувати окреслити ту територію, яку займали ті арії, що створили епос Рігвед. Саме в Рігведах зустрічаються слова, найбільш поширені в мові кельтів – пращурів германців, і слова, що поширені в мовах тюркських та кавказько-іранських народів; але найбільше, близько тисячі таких слів, можна знайти в українській (і давньоруській) мові. В Рігведах зустрічаються назви рослин і тварин, характерних для середніх широт. І, нарешті, однією з відомих богинь аріїв була Дана – богиня води, течії, життя, еволюції. Всі найбільші річки, що течуть по території України, мають в своїх назвах корінь “дана”: Дунай в давнину називали Данай, Дністер – Дана-істер, Дніпро – Дана-прісно, Дон – Дан, а Дінець – Данець. Про те, що саме територія України була на значному відрізку часу батьківщиною аріїв, свідчать і відкриття зроблені на протязі майже тридцяти років відомим археологом Даниленком, а згодом і відомим археологом Шиловим, які досліджували “Кам’яну могилу” на річці Молочній поблизу Мелітополя. “Кам’яна могила” – це кам’яні брили від кількох метрів до розмірів багатоповерхових будинків, розташовані на території в декілька гектарів. Багато з них покрито малюнками, найдавнішим з яких близько 25000 років, та клинописом. На сьогодні розшифровано близько трьохсот текстів, написаних протошумерським письмом. Саме тут Даниленко знайшов найдавніший із відомих текстів, вік якого близько 11000 років і в якому мова йде про країну Аратту, розташовану навколо Чорного моря. Та ж протошумерська писемність використовувалась і пізніше, коли на кам’яних брилах записувалась хронологія подій, поданих пізніше в Рігведах, а самі шумери говорили, що писемність їм дав народ з півночі
Про те, що Аратта була розвинутою арійською державою, говорить Платон в “Тімеї”, де мова йде про запеклі сутички між атлантами та гіперборейцями, що прийшли з півночі, і яких атланти відтіснили на схід від Чорного моря
Близько 12000 років тому на Землі знову стались великі зміни. Як розповідає Платон в тому ж “Тімеї”, загинув останній острів атлантів. Змінився вигляд багатьох областей планети. Можливо, що в цей час в Льодовитому океані пішов під воду хребет, який тягнувся від Північної землі до Гренландії, відкриваючи шлях теплим водам в Льодовитий океан. Гольфстрім змінив напрямок течії і почав обігрівати Європу. Почалось велике танення Європейського льодовика (Скандинавського), який, відступаючи на північ, відкривав нові простори для заселення. Слідом за льодовиком йшли три потоки арійців: романо-германські племена на заході, угро-фінські – на сході і слов’янські – в центрі. В той час всі вони були одним народом, що говорив на санскриті
В циклі відомих давньоскандинавських міфів, а саме в збірках “Коло земне”, “Старша Едда” та “Молодша Едда” йде мова про прабатьківщину скандинавських народів. В “Колі земному” говориться про те, що “…від Йорсалаланда (Єрусалима) на північ тягнеться довга затока, яку звуть Чорним морем. Вона розділяє Азію та Енею (Європу). На північ від Чорного моря лежить Велика, або Холодна Швеція. З півночі, з гір тече річка Танаквісль (Ванаквісль) і впадає в Чорне море. І живуть там вани. На схід від Танаквісля знаходиться країна асів і столиця її Асгард (столиця асів – богів, владик). В давні часи правителем асів був Одін – людина-бог. Одін знав, що його нащадки будуть населяти північний край світу, а тому він залишає в Асгарді двох братів: Ве і Віллі, і йде зі своїм родом на північ
Як стверджує В.Щербаков, це відбулось в першому тисячолітті до нашої ери (до н. е.). Але в цей час Європа була уже заселена і, ймовірно, ці події відбувались близько 6-7 тисяч років тому, бо саме тоді ще ніс Дніпро води з величезного Балтійського моря, стоку води з якого в океан заважав Скандинавський льодовик
Про це ж свідчать події, що мали місце за 5527р. до н.е., коли на берегах Дніпра (а, можливо, іншої європейської річки) народився великий пророк людства – Рама, Через 19 років, в 5508р. до н.е. відбулось перше відкриття Бога Рамою. Це сталося на тому місці, де знаходиться нині столиця нашої держави – Київ і, як стверджує Ю. Канигін, саме там, де зараз знаходиться Хрещатик. В той час Дніпро був настільки широким, що лівий берег губився за обрієм. З того часу на санскриті це місце називається “Кіюв”, або “святе місце”, пізніше “святе місто”
З 5508р. до н.е. на цьому місці виникло поселення міського типу. Воно носило різні назви, але завжди, паралельно йшла назва Київ – “святе місто”, яка згодом стала офіційною назвою столиці Київської Русі, а зараз і України”.
Згідно з Рігведами, впродовж п’яти років Рама навчав місцеве населення новій технології землеробства, дав людям упряж на волів і коней. Зважуючи на те, що саме на берегах Дніпра знаходяться найкращі для землеробства ґрунти – мабуть зовсім не випадково, що саме тут і зародилось орне землеробство…
…Якщо прийняти версію Ю.Канигіна про “шляхи аріїв”, то можна стверджувати, що частина аріїв під проводом Рами пішла на тоді родючі землі в пустелі Гобі, де заснувала державу Куш із столицею Вер (біля нинішнього монгольського містечка Дадан-Дзадаган), а після її загибелі арії проклали шляхи до Японії, Індії та Ірану. Більша ж частина повернулась в Рамаварту, країну, де народився і почав свій космічний шлях Рама. Повернення більш розвинутих аріїв до Подніпров’я привело до спалаху Трипільської культури
Коли за допомогою штучних супутників сфотографували територію Черкащини, то на фото виявили дві ділянки світлішого кольору, ніж суміжні. Археологи знайшли на цих ділянках залишки городищ третього-четвертого тисячоліть до н.е. площею 380 та 220 гектарів відповідно. Стародавні міста мали планування вулиць, двоповерхові будівлі, а при розкопках однієї з них виявили залишки п’яти печей. Це найбільші за площею із відомих доісторичних міст. Разом з відкриттям “Кам’яної могили”, це відкриття кардинально змінює погляди істориків на минуле нашої країни. Чому занепала Трипільська культура – невідомо, а в наших знаннях про прабатьківщину існує майже двохтисячолітній провал. Можливо, що на занепад Трипільської культури вплинула якась тектонічна катастрофа. Саме в ці часи пішла під воду частина Кримського півострова, а гирло річки Дон перетворилось в морську протоку, через яку вода з Чорного моря почала поступово заповнювати Міотійські болота, перетворюючи їх в Азовське море. Внаслідок діяльності людини були знищені ліси в Приазов’ї і по берегах багатьох річок України, що перетворило великі регіони в степи, які стали ареною руху кочових племен. І все ж, навіть наприкінці першого тисячоліття н.е. в Приазов’ї жили слов’яни-роксолани, а їх князівство називалось Тмутаракань
Одним з центрів Трипільської культури був Донбас. В той час Донецький кряж називався Венедськими горами і добували там, в перших рудниках на території нашої держави, корисні копалини. Біля міста Артемівська археологи ще в XIX сторіччі відкрили прадавні мідні копальні, вік яких більше 5000 років. В копальнях того часу знаходять вироби з бронзи, секрет якої став відомим в Середземномор’ї лише в першому тисячолітті нашої ери. Один лише цей факт говорить про рівень технологічної культури аріїв України…
…Історичні події, подані в “Книзі Велеса”, сягають давнини в 26000 років і кардинальним чином змінюють наші уявлення про шляхи-дороги наших пращурів в сивій глибині тисячоліть. Офіційна історична еліта Росії заперечує Книгу Велеса, вважаючи її підробкою. Особливо негативно проти неї налаштована православна церква. Щоб зрозуміти атмосферу недовіри до “Книги Велеса”, необхідно її прочитати. Звичайно, важко довести достовірність книги після загибелі першоджерела. Та багато фактів, наведених в ній, стали надбанням історії лише в останні десятиріччя, а тому не могли по цій причині бути підробленими
І все ж, незважаючи на значення відомостей про історію арійських народів, особливу цінність для нас представляють релігійно-філософські уявлення наших пращурів, їх космічний світогляд. Об’єднанні в цілісну систему вони мають таку глибину проникнення в космічну сутність буття, що сучасні світові релігії, порівняно з ними, є лише частковими випадками. І якщо поглянути в майбутнє нашого народу, то віриться, що справдиться “Заповіт Патріарха Арія” нащадкам і ми повернемось до віри пращурів
Основний зміст “Книги Велеса” викладено дуже конспективно, але в задачу автора і не входив детальний опис подій, висвітлених в книзі в їх послідовності. Головна задача полягала в зрозумілому викладенні історії аріїв і в тому, щоб донести до читача сутність “Космосу слов’ян”