REMIX на ПРАВДУ

Цей розділ присвячено таким темам як: “Працивілізації”, стереотипи щодо НЛО, загальні кроки у майбутньому та нові пояснення того, звідки, все-таки, походять українці
Прадавню історію варто досліджувати, вже тому, що у ній може міститись інформація про важливі події минулого і, таким чином, це допоможе нам не повторити або підготуватись до них краще (або ж… саме їх і породити!)
Новітні відкриття у дослідженні давньої історії нашої планети, які з’явились у другій половині ХХ ст. народили багато нових доказів того, що історія давньої розумної суспільної організації сягає віками та своєю географією набагато глибше у часі, ніж це прийнято офіційно наукою. Основа такої науки закладалась ще у ХІХ ст., період коли не було ні нових фактів (які будуть наведені нижче), ні їхнього комп’ютерного аналізу
Для початку звернімось до міфів. При дослідженні ряду міфів, які дісталися нам у спадщину від древніх часів, ми, схоже, зберегли закодовану, дуже спрощену пам’ять про жахливі глобальні катастрофи минулого
Відкіля ж пішли оті міфи? Чому, прийшовши від незв’язаних одна з одною культур, вони навіть текстово так схожі? Чому в них фігурує однаковий символізм, набір персонажів і сюжетних ходів? Чи можливо, щоб самі міфи були історичними записами?! Чи можливо, щоб ці чарівні і безсмертні історії, складені анонімними геніями, служили найнадінішим засобом запису такої інформації та адресації її в майбутнє ще з доісторичних часів?
Проте розтлумачення древніх міфів справа не надійна, воно нагадує математичне рівняння з багатьма невідомими. Хоча, останнім часом, у розшифруванні подій минулого нам, усе більше, починають допомагати гіпотези про наше майбутнє, в тому числі й освоєння космосу та навколишніх планет
Загалом же вимальовуються три найбільш логічні сценарії минулого:
1. “Позаземні” потрапляють у Сонячну систему, рятуючись від деякої катастрофи чи ймовірності бути знищеними і, таким чином, “осідають” на планеті, від якої сьогодні залишився лиш метеоритний пояс навколо Марса;
2. “Позаземні” свідомо прилітають у нашу систему з метою освоєння космосу, поповнення своєї генетичної бази та збереження пам’яті про себе. А сама Земля – це одна з колоній;
3. Земля – це, відносно, молода планета, яка вціліла після великої руйнівної війни, повстання (рабів, роботів і т. п.) чи катастрофи (космо- або техногенної, культурологічної);
А тепер про НЛО. Нерідко у житті, коли заходить розмова на подібні теми, деякі люди (здебільшого релігійні) не хочуть “цього” визнавати. Розумію, адже тема “НЛО” може порушити певні додаткові принципи релігії. Але ж вона не порушить головний – це принцип Любові, про який говорить Ісус Христос у Новому Заповіті: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять”
Матвія 22:37-40
В основному, найбільше ця тема зачіпає оповідь про походження-створення першої Людини, офіційну релігійну історію, яка є набагато коротша за можливу реальну. Спрацьовує психологічний рефлекс, що Біблія – Істина, а тому непорушна! Але ж вона складається із Старого Заповіту (який написали євреї, де вони не забували згадувати про свою “вищість” чи “обраність”) та Нового. На відміну від різних релігійних сект, я не намагаюсь порушувати Новий Заповіт, а, скоріше, навпаки – можливо врятувати його від Старого. Адже у ньому самому є заборонені, викреслені Книги-апокрифи, в яких йдеться саме про контакти (непрямі та дуже близькі) з “позаземними” цивілізаціями
І ще одне: в першій частині Старого Заповіту, насправді, досконало відображено зміст того, як був створений світ. А в самій історії вигнання перших людей із саду Едемського точно відображена суть, одна із сторін людини – такої як невдячність або непослушенство
Вважаю, що подальше продовження теми неможливе без розгляду побічних ефектів від таких “нових тлумачень”. Припускаю, що через неуважність, емоційність чи спекуляцію вони можуть бути такими: нові розколи та послаблення авторитету церков у суспільстві; висунення можливих позаземних цивілізацій у ранг богів та поклоніння їм; різноманітні релігійні теракти; психологічні розлади; паніка серед людей і т.д. і т.п.
Але я б хотів усім нагадати дві речі: по-перше, позаземні не створили життя, а лиш могли б його скопіювали, а саме життя (свідомість та свобода вибору) винайти та втілити лише під силу Творцю, який знаходиться над межами усіх законів всесвіту цього; а по-друге, як зазначає багато древніх текстів, самі древні “боги” підпадали під процес старіння (правда набагато розтягненішому в часі) і при старанні їх можна було вбити, а також вони неодноразово переймалися цілком людськими слабкостями моралі
Також я помітив ще одне потенційно хибне уявлення. Часто у тлумаченні давнини та її міфів прослідковується небезпека неправильного накладання наступних понять: Раю (як місця, де перебуває Творець, святі достойні ангели і люди, які гідно пройшли Етап Випробування та Відбору у матерії тимчасового та скінченого, зазвичай, ми звикли це називати “земним світом”) та умовних небес (як місця, де могли б проживати “позаземні”) А пішло це все від того, що прилетіти могли тільки з неба (тобто, з космосу)!
І у цих обставинах людині, а особливо мудрецям, не варто забувати, що:
“Світ – це Виноградник, ми виноград (створений із попелу), який повинен давати плід. Джерело нашого життя – це Бажання Господа створити розумну істоту, яка б могла з Ним розмовляти. Коріння ж – це філософія створення всесвіту та його закони
Такі речі як Добро і зло, правда і брехня, вірність та зрада, прощення і каяття, радість і сум, розум і краса, праця та час, відповідальність і самотність, чоловік та жінка – все це поняття філософсько-моральні, які складають історію нашого життя. І їх створити штучними методами чи то медичними, чи науковими неможливо, ми ж, в кращому випадку, будемо здатні варіювати їхній рівень (бо не можна стрибнути вище своєї голови)
І жоден прогрес, катастрофа чи то НЛО не можуть дати відповіді на одвічне запитання: “А для чого ж народжується нова людина?” ! Адже сам прогрес – це паралельне збільшення рівня життя та ймовірності самознищення, він багато дає і, водночас, багато відбирає. Та навіть, якщо й досягти утопічного “Технологічного раю”, то чи це не призведе до деградації, виснаження людини? Рай потрібно шукати у Слові Життя та у серцях своїх – на те й пришов Христос, щоб перетворити-навернути людину із споживача та грішника у створіння, яке саме стає “рікою живою” – істотою, що буде гідною увійти у той Рай, що поза нашою нескінченністю світу”
І здається мені, “позаземні” також знають про Творця, про прихід Ісуса Христа, про остаточний “кінець світу” (як масштабне перетворення) та про Страшний суд