Твоє відображення у моєму серці

Після того як я навчився любити, перше, що я створив – була кришталева Вода. І вирішив я помістити її краплини у чотирьох сторонах світу:
Взимку Вона перетворилась на крижану квітку-сніжинку – і я сказав:
“Найчистіша”
Навесні перетворилась в новонароджену мить надії – і я сказав:
“Найказковіша”
Влітку – на білу хмаринку – і я сказав:
“Найніжніша”
А восени вона, наче сльоза, приєдналася до Дощу – і я сказав:
“Найспівчутливіша”
І захотів я через молитву подарувати Її Богові …
Як винагороду, Господь дозволив мені створити світ
Тепер я прошу тебе: “Допоможи мені”… Хочеш намалюємо Нове Вікно і Нові Кольори, що в ньому, нове сонце і нове небо з новими сузір’ями, нову ніч…а он-там – нову Землю, простір якої наповнюватиме новий вітер, що розмовлятиме мовою поетів…намалюємо нових людей з новими усмішками і мріями… і буде новий День, де кожна дитина зможе сказати з теплом слово “Мама”…
Там Сонце вставатиме лише після того, як проміння цікавості ніжно торкатиметься до твоєї душі, а захід вмиватиме хмаринки високих думок, твого неба, відтінком твоїх очей
А коли мине більше часу, аніж триває сама вічність і люди питатимуть, як вдалося створити такий Новий теплий і справедливий світ, то я попрошу Ангела торкнутись до їхніх сердець своїм крилом, на якому будуть мої спогади, як мелодія слів, покладених на твій мрійливий голос, надихала мене… як ніжність твоїх рук лікувала мою втому… як тепло твого серця зігрівало мої думки… як глибина твоїх очей давала мені відповіді на всі запитання… як твої вуста служили мені еталоном досконалості… як ти допомагала мені втілити мету – щоб усі добрі люди перший свій день Раю провели у нашому сні…
Допоможеш мені?!!