Оазис

Ти не уявляєш як для мене важливо було знайти Тебе!… адже це було так не просто … серед спокус хотіти Кохати… кожного дня чути шепіт самотності… боротись із сірими буднями за бажання жити далі!
Та тепер у мене є Ти… я можу доторкнутись до Тебе, можу бачити Тебе перед собою, відчувати Твоє тепло в моїх обіймах…
Це наче Воскресіння! Ніби я знайшов втрачений оазис, в якому можу бути собою… справжнім і відкритим… де зоряне небо таке тихе і яскраве…! Я можу ділитись собою і водночас отримувати Тебе – яскраву… сумну… солодку і гірку…