Про завод

Якось придбав власник завод. Сплатив усі борги підприємства, замінив застаріле обладнання, провів капітальний ремонт, відновив комунікаційну систему. Посадив навколо дерева
Набрав робітників на роботу. Назначив їм керівників. Вчасно виплачував людям зарплатню
Коли пройшов перший рік, захотів власник подивитися на результати. Результати були, як під час перехідного періоду. Проте після наступного року показники виробництва не збільшувались задовільними темпами. Ще через рік – показники виробництва стали стабільними. А ще через рік – показники почали потроху зменшуватись. Власник не хотів жорстко штрафувати робітників, адже в країні була криза й життя простої людини було важке. Тому господар дав усне попередження. Коли зігнорували його, власник послав свого представника, але робітники його не впустили на територію заводу. Наступного підкупили. Найманці ніяк не хотіли погодитись із наказом з Десятьох пунктів, серед яких був і “Не кради”. Тоді подумав власник, коли пошле свого головного юриста – побояться його люди і втихомиряться. Проте, намовлені (обдурені) робітники, побачивши юристи, подумали: “Це Той, який бере на себе управління завжди, коли Власника у відпустці. Треба і Його ліквідувати, тоді все належатиме нам!” Вивели Його на переговори за територію заводу і вбили там
Причина цих подій – людей з самого початку заплутав конкурент, який хотів використати людей як винуватців, а потім викупити за безцінь завод, довівши його до банкрутства
Завод був відімкнений від електроенергії, тепла, комунікацій. Після чого Власник віддав наказ штурмувати завод від повстанців та карати усіх на місці, хто чинить опір.
Як все закінчилось, Власник набрав собі нових робітників. Робота продовжилась тому: працівники отримували зарплатню, а споживачі – продукцію. Власник же ж отримав додаткові ресурси для розширення самого виробництва